Вивчено фізико-хімічні особливості розподілення мікро- та макроелементів у деяких підземних питних водах Полтавської, Львівської, Одеської та Київської областей України. Визначено форми міграції мікро- та макроелементів і розрахована їх концентрація.

Виділено й охарактеризовано природні та техногенні геохімічні ландшафти. Зроблено комплексний аналіз еколого-геохімічних умов міграції, розсіювання і накопичення хімічних елементів у грунтах; визначено їх хімічні, фізичні та біотичні природні параметри.

Розглянуто закономірності розподілу важких металів у грунтах заповідних територій різних ландшафтно-геохімічних зон України. Наведено загальні відомості про фізико-географічні, ландшафтно-кліматичні та геологічні території таких заповідників, як "Розточчя", "Асканія-Нова", "Мис Мартьян". Втановлено фоновий валовий вміст важких металів у різних типах грунтів та фоновий вміст рухомих форм важких металів, наведено відомості про стан грунтів промислово-міських агломерацій, що розташовані поблизу заповідних ділянок. На підставі застосування єдиної методики оцінено еколого-геохімічний стан територій заповідників, визначено наявність і ступінь техногенного впливу, встановлено асоціації забруднюючих речових, можливі джерела їх надходження та шляхи міграції.

Рассмотрены закономерности распределения тяжелых металлов в почвах заповедных территорий разных ландшафтно-геохимических зон Украины. Приведены общие сведения о физико-географических, ландшафтно-климатических и геологических территориях таких заповедников, как "Разточье", "Аскания-Нова", "Мыс Мартьян". Установлено фоновое валовое содержание тяжелых металлов в разных типах грунтов и фоновое содержание подвижных форм тяжелых металлов, приведены сведения о состоянии грунтов промышленно-городских агломераций, расположенных поблизости заповедных участков. На основе применения единой методики оценено эколого-геохимическое состояние территорий заповедников, определены наличие и степень техногенного влияния, установлены ассоциации загрязняющих веществ, возможные источники их поступления и пути миграции.

Вивчено закономірності розподілу радону та фтору у підземних водах м. Київ і припущено, що радон може утворювати асоційовані форми міграції, що не типово для такого інертного газу з низькою реакційною здатністю.

Розглянуто неоген-четвертинні відклади Північного Причорномор'я в межиріччі Південний Буг - Молочна. Наведено відомості про мінералогічні, геохімічні і структурно-текстурні особливості порід, проаналізовано умови формування товщі.

Установлено основні закономірності розподілу фтору в підземних водах Молдови та прикордонної території України.

Стисло висвітлено основні етапи наукової, науково-організаційної, педагогічної та громадської діяльності відомого українського вченого в галузі літології, петрографії, гідрогеохімії, пошукової та екологічної геохімії член-кореспондента НАН України Е. Я. Жовинського.

Проаналізовано основні задачі екологічної геохімії та медицини. Розглянуто необхідність комплексного вивчення закономірностей розподілу і поведінки хімічних елементів у трофічному ланцюгу та їх вплив на організм людини.

Наведено результати геохімічних пошуків за рухомими формами хімічних елементів, які показали, що запропоновані технології дозволяють виявляти геологічні межі інтрузії, частково прогнозувати зони тектонічних порушень і виділяти перспективні ділянки можливого розташування рудних зон.

Застосовано методи математичного моделювання для вирішення пошукових задач геохімії. Проаналізовано стан досліджень у даній царині й обгрунтовано необхідність побудови та числової реалізації більш точної математичної моделі геохімічного поля.

Розглянуто умови утворення та використання накладених сорбційних ореолів хімічних елементів під час геохімічних пошуків на прикладі Селищанського рудопрояву вольфраму.

С использованием методов термодинамического анализа и математического моделирования рассчитаны индикаторные формы для разных типов почв в зависимости от pH среды.

Розглянуто закономірності розподілу вмісту валового та рухомих форм важких металів у бурих грунтах букових лісів Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника.

Проведено числове моделювання утворення вторинного сольового ореолу розсіяння хімічних елементів і побудовано залежності параметрів сольового ореолу від параметрів рудного тіла. Одержані результати дають можливість широко використовувати сольові ореоли розсіяння у ході пошуків і локального прогнозування корисних копалин.

За допомогою методів математичного моделювання створено моделі надходження рудного елемента на поверхню за різної потужності осадової товщі, яка перекриває рудопрояв.

Установлено зв'язок вторинних сольових ореолів розсіяння хімічних елементів з рудними об'єктами, що дозволяє найбільш ефективно та з найменшими витратами проводити локальне прогнозування та пошуки корисних копалин на території Українського щита (УЩ). З використанням методів термодинамічного аналізу та математичного моделювання розраховано основні форми міграції хімічних елементів як індикаторні для проведення геохімічних пошуків. Установлено, що аномалії рухомих форм хімічних елементів можна фіксувати над незначним рудопроявом за потужності перекривальних осадових товщ до 100 м, а в інших випадках - більш значних. Установлено існування горизонтальної зональності території УЩ за рухомістю хімічних елементів у грунтових відкладах - збільшення їх рухомості з півдня на північ. З урахуванням умов утворення вторинних сольових ореолів розсіяння хімічних елементів проведено районування даної території за умов їх утворення та можливості застосування геохімічних пошуків корисних копалин за вторинними сольовими ореолами розсіювання.

  Скачати повний текст

На прикладі чотирьох ділянок - Полохівської (родовище петалітів), Пержанської (рідкісноземельно-флюоритове зруденіння), Ясинецької (молібденове зруденіння) та Арцизької (в межах впливу тектонічного розлому) - встановлено екзогенні сольові ореоли літію. Доведено, що існує кореляційний зв'язок між вмістом літію у ендогенному ореолі та вмістом літію у екзогенному сольовому ореолі. Вперше доведено, що екзогенні сольові ореоли літію (разом з іншими геохімічними методами) можуть бути використані під час геохімічних пошуків корисних копалин.

Наведено результати дослідження розподілу селену у грунтах, водах, рослинності та грибах. Встановлено форми знаходження селену у різних типах грунтів. Визначено незначний вміст селену у поверхневих і підземних водах Житомирської та Київської областей (у тому числі в зоні впливу Трипільської ТЕЦ), а також вздовж Рахівсько-Тисинського розлому (Закарпаття). Під час вивчення розподілу селену у грибах встановлено, що найбільше його накопичує білий гриб.

Подано результати вивчення закономірностей розподілу хімічних елементів та їх рухомих форм в об'єктах довкілля Карпатського біосферного заповідника - грунтах, підземних і поверхневих водах, рослинності, грибах та атмосферних опадах. Увагу приділено геохімічним індикаторам, що дозволяють визначати ступінь забруднення територій, розташованих на різних висотних поясах. Вперше зафіксовано підвищення вмісту низки хімічних елементів та їх рухомих форм у природних водах, джерела яких розташовані в зоні глибинного Рахівсько-Тисинського розлому. Запропоновано принципово нові підходи до проведення еколого-геохімічного аналізу об'єктів довкілля за умов заповідних зон.